До ювілею Гайдара В.А. і Пилипенка В.П.

До ювілею Гайдара В.А. і Пилипенка В.П. Прізвища Гайдара В.А. и Пилипенка В.П. в пасічницькій спільноти Украйни не відомі, хіба що початківцям в бджільництві.ли Їхні прізвища, як відомих фахівців у бджільництві відомі і далеко за межами Украйни: в Казахстані, Росії, Молдові, Білорусії, Польщі, Словаччині, Чехії і т.д. Всесвітню відомість вони здобули завдяки своїй праці по вдосконаленню і популяризації карпатських бджіл, які з кожним роком набувають більшої популярності серед пасічників завдяки своїм цінним якостям, зокрема миролюбності, високїй медпродуктивності, зимостійкості, та іншим. В сонячне Закарпаття В.А. Гайдар потрапив із Полтавської області, Пилипенко В.П. із Донеччини. Різними шляхами вони потрапили у бджільництво. В.А.Гайдар відразу після школи закінчив Гадячську однорічну сільськогосподарську школу по спеціальності технік-пасічник. Потреба значно глибших знань у бджільництві приводить Василя Антоновича до Полтавського сільськогосподарського інституту і Всесоюзного сільськогосподарського інституту заочної освіти в м. Балашиха Московської області, де в 1969 р. на відмінно захистив дипломну роботу і був рекомендований на навчання в аспірантурі Тімірязевської сільськогосподарської академій, де достроково виконав і захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розробка технологій виробництва і використання безсотових пакетів відселекціонованних ліній карпатських бджіл. Пилипенко В.П. пішов по стопам свого батька працювати у вугільну копальню, але з часом по стану здоров’я зайнявся бджільництвом, закінчив заочно Українську сільськогосподарську академію і переїхав на проживання в Закарпаття, де відразу взяв участь у створенні обласного бджолоросплідніка, завідуючим якого був до 1979 року.. Обидва закохалися в карпатську бджолу, обидва захистили дисертації в Московській сільськогосподарській академії ім. К.А. Тімірязєва. Обидва брали участь в організації лінійних репродукторів в Закарпатті. У створенні суцільних масивів карпатських бджіл в інших областях зони Карпат. Багато зусиль приклали щоб створити суцільні зони карпатянок, адже в моді тоді були кавказькі бджоли. Були організаторами і керівниками Мукачівського племінного бджолорадгоспу, який являвся єдиним постачальником племінного матеріалу чистопородних в карпатських бджіл. Десятки наукових робіт, під їхніми іменами побачили світ, ними видано декілька книг про карпатських бджіл, які стали настільними не тільки для початківців. А скільки часу, зусиль і енергіі вони потратили на те,щоб переконати пасічників у вигідності здачі безсотових пакетів! Пам’ятаю, як В. А. Гайдар з І. І. Мерцином приходили до мого батька агітувати здати пакети, а він боявся: «якщо я стрясу бджолу, то з чим я залишусь?» говорив він. І так думали більшість пасічників! І іх потрібно було переконати! Заслуги Гайдара В А і Пилипенка В П можна перечисляти ще довго, але я боюся втомити читача, тим більше, що сьогодні мова іде трохи про інше. Цім літом наші шановні вчителі відмічають свої ювілеї. Василь Антонович Гайдар відмічає 75 років, а Віктор Петрович Пилипенко -80 років. У кожного за плечима більше ніж по 50 років пасічницького стажу. У ці дні хочеться щиро подякувати їм за їх багаторічну працю. За той величезний вклад у розвиток бджільництва, який вони внесли, за дослідження і популяризацію карпатської породи бджіл, які набули вже всесвітньої слави. Завдяки їхній нелегкій праці бджільництво Закарпаття піднялося на новий вищий рівень, сотні закарпатських пасічників мають чистопородних бджіл. І сьогодні В.А.Гайдар і В.П.Пилипенко в строю. Виступають на сторінках журналів, в гострих дискусіях захищають карпатську породу бджіл, активно спілкуються з десятками і сотнями пасічників не тільки Закарпаття . На кожних зборах Мукачівського товариства пасічників вони інформують про новини в бджільництві, дають багато корисних порад, ніколи не відмовлять у консультаціі по різним питанням. Щирі вітання Вам, шановні ювіляри! Міцного Вам здоров’я, довголіття. Великого людського щастя! І, звичайно ж, творчого натхнення і нових успіхів у бджільництві. Від імені вдячних закарпатських бджолярів, Голова Мукачівського товариства бджолярів, Кречковський В.Й.