Доповіді на міжнародній науково-практичній конференції

Конференція присвячена 40-річчю систематичного вивчення карпатських бджіл була відкрита 16 вересня директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН», президента Союзу бджолярів України, професора Л.І. Боднарчуком. Він привітав присутніх з відкриттям конференції і побажав нових успіхів у вивченні, збереженні і поліпшенні карпатських бджіл. Леонід Іванович також стисло розповів про увагу, яка приділяється вивченню карпатських бджіл на Україні і зокрема в Інституті бджільництва, який він очолює.

В.П. Пилипенко, який, будучи завідувачем Закарпатським обласним бджолорозплідником, був причетний до його створення і вивчення карпатських бджіл з перших днів цієї багаторічної копіткої роботи, зробив доповідь на тему «Початок планомірного вивчення карпатських бджіл», в якому він розповів про перший візит

Г.А. Аветисяна на Закарпаття на початку травня 1966 р., про його знайомство з карпатськими бджолами на пасіці обласного бджолорозплідника. Учений був зачарований миролюбністю карпатських бджіл, їх інтенсивним весняним розвитком, заповзятливістю у пошуках джерел медозбору, а тривалість їх льотної діяльності в тихі теплі дні з 5 годин 30 хв. ранку до 22 годин вечора настільки його уразила, що він вигукнув: «Так це ж золота бджола!».

Незабаром після від'їзду ученого на розплідник прибуває аспірант кафедри бджільництва ТСХА І.К. Давиденко, який вивчає карпатських бджіл, завезених з високогірного Рахівського району Закарпаття. Результатом його роботи було порівняльне вивчення п'яти найпродуктивніших сімей розплідника (41, 48, 78, 88, 104), які і дали початок п'яти першим лініям карпатських бджіл. Кращай опинилася сім'я № 78, яка стійко передавала цінні якості не тільки своїм дочкам, а і внучкам і дала початок популярної 78-й лінії карпатських бджіл.

Паралельно з вивченням бджіл Рахівського району співробітник кафедри В.А. Губін з 1965 р. Вивчає бджіл іншого гірського масиву області – Міжгірського, де він разом з місцевим бджолярем І.І. Юриком в 1966 р. в с. Вучково організував гірську пасіку розплідника, яка дала початок широко відомої 77-й лінії карпатських бджіл.

З того часу і бере початок багаторічна співпраця бджолярів Закарпаття і цілої когорти співробітників кафедри бджільництва ТСХА.

Саме В.А. Губін і І.К. Давиденко вперше дали якнайповнішу морфобіологічну характеристику гірських аборигенних бджіл Закарпаття, що в свою чергу дозволило В.А. Губіну запропонувати біоморфологічний стандарт на карпатських бджіл, який представляє не середній еталон бджіл Закарпаття, а еталон чистопорідної аборигенної карпатської бджоли.

Карпатські бджоли випробовуються в різних кліматичних зонах СРСР. Позитивні результати по використанню карпатських бджіл дали професору Г.А. Аветисяну підставу для продовження робіт по їх вивченню в Закарпатті.

Тому в 1969 р. на розплідник для подальшого вивчення карпатських бджіл прибуває аспірант кафедри А.В. Морозов, який одержує перші міжлінійні гібриди, а в 1972 р. В.Д. Хижа, який вивчає вплив інбридингу і міжлінійної гібридизації на морфологічні і господарський корисні ознаки карпатських бджіл. В.Д. Хижа першим запропонував створити на Закарпатті для масової репродукції карпатських бджіл крупне бджолорозплідницьке господарство та суцільний масив чистопорідних відселекціонованих ліній карпатських бджіл.