ЮВІЛЕЙ КАРПАТЯНКИ

ЮВІЛЕЙ КАРПАТЯНКИ
Давайте своїми ділами
бути вартими наших бджіл…
(з банера конференції)
23-25 вересня, на Закарпатті, відбулися заходи присвячені 50-річчю системного розведення карпатських бджіл. У рамках ювілейних заходів відбулася міжнародна конференція «Карпатські бджоли в Євразійському просторі» та ряд екскурсій.
Нагадаємо, що це вже друга конференція присвячена карпатським бджолам. Перша відбулась 10 років тому. Під час якої був відкритий пам’ятник фундаторам системного вивчення карпатських бджіл, який журналісти назвали – пам’ятником карпатській бджолі.
Цьогорічна конференція, на відміну від минулої відбулася не тільки за кошти, які жертвували пасічники та меценати, а й частково за кошти її учасників. Організаційний внесок складав – 250 грн. Хтось вважав його великим, відносно цього головний редактор журналу «Український пасічник» Осташевський М.Д. написав: «…стверджую, що конференція відбулася на високому рівні не тільки науковому та пізнавальному, але і культурно-духовному. Пізнавальна інформація набагато вартовніша, ніж оргвнесок!» (ж. УП , №10, с. 47). Слід відмітити, що всі хто зробив оргвнесок в проведення конференції одержав досить об’ємний гарно ілюстрований пам’ятний альбом з викладом про становлення карпатських бджіл, як породи та про тих людей, які зробили і роблять вагомий внесок на цім шляху. До речі альбом буде перевидано і всі бажаючі можуть його придбати.
В перший день, коли відбувався заїд учасників конференції було організовано короткі екскурсії.
Одна з них була в унікальний постійно діючий дегустаційний зал «Медовий дім» подружжя Перестів Людмили та Віктора. Тут відвідувачі можуть прослухати цікаву інформацію про життя бджолиної сімї та ознайомитись з нею та її продуктами в натурі. До речі в залі виставлені взірці меду з 70 країн світу. Тут же відвідувачам пропонуються різні апітерапевтичні харчові продукти та напої з меду.
Друга екскурсія була на пасіки Василя Гайдара в с. Шенборн Мукачівського району. На центральній садибі господар коротко ознайомив учасників конференції з організацією матковивідної справи,зокрема з поточною технологією виведення неплідних чистопородних маток карпатських бджіл, різними типами нуклеусних вуликів для одержання плідних маток та колекційною ділянкою медоносів. Гостям були показані різні одномісні нуклеусні вулики, десятимісний - В. Тернинка дещо модернізований господарем, яких на пасіці є 20, трьохмісні – розташовані при допомозі оригінальних кріплень на огорожі пасіки, чотирьохмісні, які також оригінально закріплені над землею на півтораметровому кутнику 50х50 мм забитому в землю та в верхній частині з відповідними зарізами для кріплення нуклеусного вулика. Також були показані нуклеусні вулики на гніздову рамку 435х300 мм: одномісний та двох містний на 4 рамки. Був представлений і багатокорпусний вулик з корпусами на 8 рамок розміром 435х300 мм та 435х145 мм для одержання пакета бджіл та формування після цього 4 нуклеусів, на 2 рамки 435х145 мм, які розташовуються над основною сім’єю. Після чого гості переїхали за 2 км на промислову пасіку, де бджоли утримуються в, основному, в багатокорпусних дерев’яних та пінополіуретанових вуликах. Оглянули декілька сімей і дехто навіть скуштував стільникового меду з сахалінської гречки, яка медує в передмісті Мукачева, в більшості років, в першій половині вересня.
Заїзд на конференцію відбувався 23 вересня та ранком 24. Прибуло біля 150 осіб. З них трохи більше половини були гості з деяких областей України та з закордону, зокрема, з Молдови, Росії, Казахстану, Словакії, Канади. Решта – закарпатці.
Другого дня учасники конференції прибули в Мукачівський державний університет, де в актовому залі було все підготовлено до проведення конференції, її відкрили Василь Гайдар та Віктор Папп. Вона, як і годиться, розпочалася виконанням гімну України. Потім було нагадано, що українські бджолярі мають свої клейноди: хоругви та гімн. Автор всеукраїнського гімну бджолярів - отаман українського бджільництва Василь Соломка, який серед пасічницької спільноти відомий, як «Дід Василь» був в залі, його представили і привітали оплесками. Тут же зазвучав гімн бджолярів України і до зали конференції урочисто внесли хоругви ряду пасічницьких спілок.
З першим вітальним словом виступив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Закарпатської обласної адміністрації Віктор Тереля, який водночас вручив грамоти кращим пасічникам області. Далі президент ГС «Спілка пасічників України» Володимир Стретович привітав всіх присутніх з ювілеєм і теж вручив почесні грамоти пасічникам Закарпаття. Тоді виголосили вітальні слова і вручили подарунки Наталія Сенчук (Полтава), Іван Доскоч (Львів), Петро Воробець (Стрий), який привіз «ПОСЛАННЯ ДО МОЛОДИХ ПОКОЛІНЬ!!!» від пасічників Стрийського товариства «Бджола Карпат»: БЕРЕЖІТЬ ПОКРАЩУЙТЕ, ШАНУЙТЕ І ЩИРО ЛЮБІТЬ НАШУ «МАТКУ-КАРПАТКУ»!!! 50-РІЧНІЗДОБУТКИ ТА ВМІННЯ ЇЇ РЕКЛАМУВАТИ І РЕАЛІЗОВУВАТИ – ЦЕ ВАШЕ ЗОЛОТЕ ЯЄЧКО, ЯКЕ ТРЕБА ВМІТИ ЗБЕРЕГТИ, ВИОКРЕМИТИ І ВИДІЛИТИ МІЖ ІНШИМИ ПОРОДАМИ БДЖІЛ! ЩИРО УСПІХІВ ВАМ!!!, Леонід Веред (Біла Церква), Олексій Горелік (Хмельницький) власник журналу «Пасічник» вручив відзнаку про присвоєння почесного звання Василю Гайдару «ЛЮДИНА РОКУ – 2016» У БДЖІЛЬНИЦТВІ, Надія Максименко (Росія),Штефан Кондратюк (Молдова), Тетяна НРічард (Канада), Лариса Шикунова (Казахстан) і Мехаїл Гороль (Словакія).
Для вітання та вручення нагород значний час був наданий високошанованому пасічнику-благодійнику Йосипу Рачку, який 10 років тому за власний кошт збудував пам’ятник фундаторам системного вивчення карпатських бджіл в с. Вучкове Міжгірського району, який 9 років тому заснував фонд відкритої премії імені Йосипа Рачка «Карпатські бджоли», який вніс значний вклад і в проведення даної конференції. Й. Рачок вручив Подяки за роботу всім членам оргкомітету Премії та медалі її лауреатам цьогорічного присудження: Івану Мерцину (бронзову), Віктору Пилипенку (срібну) і Василю Гайдару (золоту) з винагородою в 30000 грн. . Номінант подякував Й. Рачку і тут же пожертвував кошти на проведення заходів даної конференції. Крім того Й. Рачок вручив подяки пасічникам-матководам карпатської породи бджіл.
Голова оргкомітету Василь Гайдар вручив ювілейну медаль «50 років системного розведення карпатських бджіл» особам та організаціям, України і зарубіжжя, які внесли і вносять значний вклад у вивчення, вдосконалення, збереження, масову репродукцію та популяризацію відселекціонованих карпатських бджіл. Таких нагород було 25, з яких одна посмертно Юрію Васильовичу Паращинцю була вручена його дружині - Єві Іванівні.
В кінці урочистої частини відбувся концерт художніх колективів Мукачівського будинку школяра.
Потім, з перервою на обід, виступили з доповідями наступні доповідачі.
Пилипенко В.П. Передумови системного вивчення карпатських бджіл.
Мовна У. "З історії плекання карпатських і прикарпатських медоносних бджіл".
Грибок М. І. Українсько-Польські наукові зустрічі на матковивідних пасіках Закарпаття.
Болюбаш Б. Штучне запліднення бджоломаток - сучасний інструмент селекції.
Метлицька О. І. (д.с.г.н., зав. лаб. генетики Інституту розведення і генетики ім. М.В.Зубця НААН) Генетичні особливості внутріпородних типів карпатської породи бджіл.
Палькіна М.Д. (аспірант Інституту розведення і генетики ім. М.В.Зубця НААН,) ДНК-маркери різних класів, асоційовані із захисною поведінкою бджіл.
Череватов В. Ф. (к.б.н., доцент кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) Оцінка породної приналежності медоносних бджіл, районованих у Чернівецькі та Івано-Франківські областях.
Череватов О. В. (к.б.н., асистент кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) Молекулярно-генетичні особливості окремих популяцій бджоли медоносної на Україні.
Язловицька Л. С. (к.б.н., доцент кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) Оцінка стану здоров'я бджолосімей на території України після зимівлі, та вплив підгодівлі на окремі біохімічні показники бджоли медоносної.
Савчук Г. Г. (к.б.н., доцент кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) Особливості гемоцитарного складу Apis mellifera в залежності від віку і породної приналежності.
Ковальський Ю.В. (д.с-г. наук, доцент кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького) Зміни в організмі медоносних бджіл внаслідок гіпотермічного стресу.
Шикунова Л. В. (голова Алма-Атинського товариства пасічників) Карпатські бджоли у Казахстані.
Кондратюк Ш. (президент Спілки пасічників Республіки Молдова) Карпатські бджоли у республіці Молдова.
Доскоч І. М. (президент асоціації матководів України) Створення громадських організацій в Україні з метою імплементації європейського законодавства до сьогодення в галузі бджільництва.
Берцик О.Т. (пасічник, с. Неліпино, Свалявський район, Закарпатська обл..) Наш шестирічний досвід по створенню та селекції лінії чистопородних бджіл популяціїї карніка з Українських Карпат.
Місько В.І. . ( пасічник, м. Комарне, Львівська обл.) Збереження чистопородних карпатських бджіл.
Папп В.В. (науковий співробітник ННЦ «Інститут бджільництва ім.. П.І. Прокоповича».) Оцінка простих міжтипових гібридів карпатських бджіл в парі поєднань Синевир та Вучківський.

Надвечір, по закінченні конференції всі учасники одержали сертифікати її учасників та сфотографувались при вході в університет.
Третього дня були екскурсійні тури. Основна маса учасників конференції в першій половині дня відвідала пасіку первинний репродуктор відселекціонованих карпатських бджіл типу Вучківський в урочищі Петровець поблизу с. Вучково Міжгірського району. Тут десять років тому благодійником Йосипом Рачком споруджено оригінальний пам’ятник фундаторам вивчення карпатських бджіл – Г. Аветисяну, В. Губіну, І. Давиденку та І.Юрику. Незважаючи на солідний вік (86 років) будівничий особисто прибув, щоб вшанувати пам'ять людей, які стояли у витоків селекції карпатських бджіл покладанням квітів. Перед покладанням квітів бувший завідувач Закарпатського обласного бджолорозплідника Віктор Пилипенко коротко розповів про створення пасіки у Вучковому, про фундаторів вивчення карпатських бджіл і про самого будівничого пам’ятника. Після чого гості розсипались по пасіці прискіпливо вникаючи в усе. На багаточисельні їх запитання відповідали хранителі вучківських бджіл брати Плиски Василь та Михайло. Особливо багато питань було поставлено Василю, бо гості знаходились на території його пасіки. Потім була легка гостина та переїзд в с. Сокирниця Хустського району, де в ресторані «Гостинний двір» на екскурсантів чекав обід та приблизно двох годинна презентація науковця Папп Віктора про створення чистопородних карпатських бджіл типу Синевір, про власне пасічне господарство з 800 бджолиних родин, про їх обслуговування, про виробництво безпосередньо пасічної продукції та про виробництво на її основі різноманітних харчових та лікувальних препаратів. Після була поїздка на одну з пасік, де було показано механізми полегшуючі погрузну і розгрузку вуликів з бджолами розташованих на палетах. Дальше переїхали на базу, де господар показав цехи виробництва різноманітної продукції.
Цього ж дня були і короткі тури. Невелика група учасників конференції відвідали дві племінні пасіки.
Першу - пасіку ФГ «Дубрава», яка загалом налічує 500 бджолородин. Вона спеціалізується на масовій реалізації пакетів та маток відселекціонованих карпатських бджіл типу Рахівський, який експертною комісією визнаний, як селекційне досягнення у бджільництві. Гості побували на первиннім репродукторі цих бджіл, розташованому неподалік села Берегуйфолу, що в Берегівськім районі. Господар пасіки науковий співробітник ННЦ «Інститут бджільництва ім.. П.І. Прокоповича» Іван Мерцин пасічник в третім поколінні показав пасіку гостям та розповів про історію створення типу, постійне його вдосконалення і збереження. Потім за легкою гостиною були питання та відповіді.
Далі гості відвідали пасіку племінного розплідника Хоми Юрія Дьордевича в с. Великі Лучки Мукачівського району, яка розташована неподалік центральної садиби. В загальному в різних місцях області в господарстві нараховується 800 бджолиних родин, значна їх кількість розташована на платформах. Для виведення маток використовується племінний матеріал з різних власних пасік та чистопородний матеріал карпатських бджіл типу Вучківський. Господар підкреслив, що нащадки їх маток вигідно вирізняються з поміж бджіл інших порід в Європейських країнах зокрема Польщі, Угорщині. За межі України матки експортуються приблизно в 10 країн світу.